Неправильне зрощення призводить до викривлень, що впливають на ходу та загальну рухливість.
Невдало зрощена кістка може суттєво зменшити амплітуду рухів у суглобах.
Нерівна поверхня кістки або тиск на нерви провокують постійний біль, що знижує якість життя.
На першому етапі контролюється процес загоєння перелому, проводяться регулярні обстеження, коригується лікування.
Після зняття гіпсу чи фіксатора пацієнту призначають спеціальні вправи, що допомагають відновити рухливість та зміцнити м’язи.
Використовуються магнітотерапія, ультразвук, електростимуляція для прискорення регенерації тканин.
Тривалий період нерухомості часто спричиняє депресивні стани, страх повторного падіння, зниження мотивації до відновлення.
Для безпеки встановлюються поручні, підбираються зручні меблі та допоміжні засоби — милиці, ходунки, ортопедичні вироби.
Реабілітація після переломів у людей похилого віку потребує мультидисциплінарного підходу. У будинках для людей похилого віку створюються умови для системного контролю: регулярний моніторинг стану, складання індивідуальних програм реабілітації, контроль харчування та фізичної активності.
Тривалий постільний режим може призвести до апатії, втрати впевненості у власних силах і навіть депресії. Людина починає уникати рухів через страх болю або повторного падіння. Тут важлива роль психолога та близьких, а також участь у групових заняттях та соціальних активностях.
Для зрощення кісток потрібен достатній рівень кальцію, фосфору, магнію та вітаміну D. У раціон включають молочні продукти, рибу, горіхи, бобові. Важливим є і білок, який відповідає за регенерацію тканин. У похилому віці апетит часто знижується, тому необхідно використовувати спеціальні дієтичні суміші чи добавки.